| гумо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гумо́ваний | гумо́вана | гумо́ване | гумо́вані |
| родовий | гумо́ваного | гумо́ваної | гумо́ваного | гумо́ваних |
| давальний | гумо́ваному | гумо́ваній | гумо́ваному | гумо́ваним |
| знахідний | гумо́ваний | гумо́вану | гумо́ване | гумо́вані |
| орудний | гумо́ваним | гумо́ваною | гумо́ваним | гумо́ваними |
| місцевий | на/у гумо́ваному, гумо́ванім | на/у гумо́ваній | на/у гумо́ваному, гумо́ванім | на/у гумо́ваних |