| | |
| гумува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гумува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гуму́ймо |
| 2 особа | гуму́й | гуму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гумува́тиму | гумува́тимемо, гумува́тимем |
| 2 особа | гумува́тимеш | гумува́тимете |
| 3 особа | гумува́тиме | гумува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | гуму́ю | гуму́ємо, гуму́єм |
| 2 особа | гуму́єш | гуму́єте |
| 3 особа | гуму́є | гуму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гуму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гумува́в | гумува́ли |
| жін. р. | гумува́ла |
| сер. р. | гумува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| гумо́ваний |
| Безособова форма |
| гумо́вано |
| Дієприслівник |
| гумува́вши |
