| гу́ницький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гу́ницький | гу́ницька | гу́ницьке | гу́ницькі |
| родовий | гу́ницького | гу́ницької | гу́ницького | гу́ницьких |
| давальний | гу́ницькому | гу́ницькій | гу́ницькому | гу́ницьким |
| знахідний | гу́ницький, гу́ницького | гу́ницьку | гу́ницьке | гу́ницькі, гу́ницьких |
| орудний | гу́ницьким | гу́ницькою | гу́ницьким | гу́ницькими |
| місцевий | на/у гу́ницькому, гу́ницькім | на/у гу́ницькій | на/у гу́ницькому, гу́ницькім | на/у гу́ницьких |