| гу́ня́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гу́ня́вий | гу́ня́ва | гу́ня́ве | гу́ня́ві |
| родовий | гу́ня́вого | гу́ня́вої | гу́ня́вого | гу́ня́вих |
| давальний | гу́ня́вому | гу́ня́вій | гу́ня́вому | гу́ня́вим |
| знахідний | гу́ня́вий, гу́ня́вого | гу́ня́ву | гу́ня́ве | гу́ня́ві, гу́ня́вих |
| орудний | гу́ня́вим | гу́ня́вою | гу́ня́вим | гу́ня́вими |
| місцевий | на/у гу́ня́вому, гу́ня́вім | на/у гу́ня́вій | на/у гу́ня́вому, гу́ня́вім | на/у гу́ня́вих |
| [розм.] | ||||