| гун – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (представник стародавнього народу) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гун | гу́ни |
| родовий | гу́на | гу́нів |
| давальний | гу́нові, гу́ну | гу́нам |
| знахідний | гу́на | гу́нів |
| орудний | гу́ном | гу́нами |
| місцевий | на/у гу́нові, гу́ні | на/у гу́нах |
| кличний | гу́не | гу́ни |
| [іст.] |