| гу́пнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | гу́пнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гу́пнімо, гу́пнім | |
| 2 особа | гу́пни | гу́пніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́пну | гу́пнемо, гу́пнем |
| 2 особа | гу́пнеш | гу́пнете |
| 3 особа | гу́пне | гу́пнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | гу́пнув | гу́пнули |
| жін.р. | гу́пнула | |
| сер.р. | гу́пнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́пнувши | ||