| | |
| гуркоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гуркоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гуркоті́мо, гуркоті́м |
| 2 особа | гуркоти́ | гуркоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуркоті́тиму | гуркоті́тимемо, гуркоті́тимем |
| 2 особа | гуркоті́тимеш | гуркоті́тимете |
| 3 особа | гуркоті́тиме | гуркоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гуркочу́ | гуркотимо́, гуркоти́м |
| 2 особа | гуркоти́ш | гуркотите́ |
| 3 особа | гуркоти́ть | гуркотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гуркотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гуркоті́в | гуркоті́ли |
| жін. р. | гуркоті́ла |
| сер. р. | гуркоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гуркоті́вши |
