| гу́хати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | гу́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гу́хаймо | |
| 2 особа | гу́хай | гу́хайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́хатиму | гу́хатимемо, гу́хатимем |
| 2 особа | гу́хатимеш | гу́хатимете |
| 3 особа | гу́хатиме | гу́хатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́хаю | гу́хаємо, гу́хаєм |
| 2 особа | гу́хаєш | гу́хаєте |
| 3 особа | гу́хає | гу́хають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́хаючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гу́хав | гу́хали |
| жін. р. | гу́хала | |
| сер. р. | гу́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́хавши | ||