| гу́цати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | гу́цати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гу́цаймо | |
| 2 особа | гу́цай | гу́цайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́цатиму | гу́цатимемо, гу́цатимем |
| 2 особа | гу́цатимеш | гу́цатимете |
| 3 особа | гу́цатиме | гу́цатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гу́цаю | гу́цаємо, гу́цаєм |
| 2 особа | гу́цаєш | гу́цаєте |
| 3 особа | гу́цає | гу́цають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́цаючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | гу́цав | гу́цали |
| жін. р. | гу́цала | |
| сер. р. | гу́цало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гу́цавши | ||