гучноголо́сий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гучноголо́сий | гучноголо́са | гучноголо́се | гучноголо́сі |
родовий | гучноголо́сого | гучноголо́сої | гучноголо́сого | гучноголо́сих |
давальний | гучноголо́сому | гучноголо́сій | гучноголо́сому | гучноголо́сим |
знахідний | гучноголо́сий, гучноголо́сого | гучноголо́су | гучноголо́се | гучноголо́сі, гучноголо́сих |
орудний | гучноголо́сим | гучноголо́сою | гучноголо́сим | гучноголо́сими |
місцевий | на/у гучноголо́сому, гучноголо́сім | на/у гучноголо́сій | на/у гучноголо́сому, гучноголо́сім | на/у гучноголо́сих |