Гіатус

Таблиця словозміни

Приклади з літератури

Таблиця словозміни

гіа́тус – іменник чоловічого роду
відмінок однина множина
називний гіа́тус гіа́туси
родовий гіа́тусу гіа́тусів
давальний гіа́тусу, гіа́тусові гіа́тусам
знахідний гіа́тус гіа́туси
орудний гіа́тусом гіа́тусами
місцевий на/у гіа́тусі на/у гіа́тусах
кличний гіа́тусе* гіа́туси*


Приклади з літератури



1.

… відкритого складу виник збіг голосних (гіатус) на межі слів, для усунення якого з’явились протетичні приголосні …

Півторак Г. П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови (Історико-фонетичний нарис) (1988) OCR

2.

… назва) — див. у ст. Суплетивізм. ГІАТУС (лат. ЬіаШз — щілина) — див. Зяяння. ГІБРИДНЕ СЛОВО (від лат. піЬгісіа … Н. Ф. Клименко. ЗЯЯННЯ, зіяння, гіатус (лат. ЬіаШв – щілина, роззів) — збіг двох або кількох голосних в …

Українська мова. Енциклопедія. Київ, 2004

3.

… третьої хвилі”, створивши в ній гіатус не до заповнення — навіть такими контрастуючими й по-різному колоритними …

Oxana_Zabujko – hroniky – polska

4.

… янських мовах для уникнення зіяння (гіатусу) в цих випадках розвивалися вставні звуки, переважно відбувалася йотація; це …

Довідник з українського правопису. Ред. Вихованець І.Р. (2006) OCR

5.

… теж голосним, то виникав міжслівний гіатус (зіяння). Він, як і в середині слова, вступав певною мірою … голосних, а значить і міжслівний гіатус. У функції протетичних приголосних виступали звуки [у] із [и] та … пов’язується з процесом усунення гіатуса, в сучасній мовознавчій науці є найбільш визнаним. Але, зважаючи на … вирішальне значення тенденції до уникнення гіатуса, а розглядають цю тенденцію лише як другорядну, допоміжну. Вони пов … безумовно, продуктивною й доповнює теорію гіатуса, але й вона неспроможна пояснити деяких фактів, пов’язаних з …

Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика (1979) OCR

6.

… риторичного дискурсу, рідше — на початку. Гіатус (лат. Ьіаіиз — щілина) — збіг двох або кількох голосних звуків в … Аня; до дноїями. (Див. вище гіатус.) Час — у граматичній стилістиці дієслівна категорія, що темпоральной) семантикою і …

Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. Київ, 2003

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть лівий Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: