давньосхі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | давньосхі́дний | давньосхі́дна | давньосхі́дне | давньосхі́дні |
родовий | давньосхі́дного | давньосхі́дної | давньосхі́дного | давньосхі́дних |
давальний | давньосхі́дному | давньосхі́дній | давньосхі́дному | давньосхі́дним |
знахідний | давньосхі́дний, давньосхі́дного | давньосхі́дну | давньосхі́дне | давньосхі́дні, давньосхі́дних |
орудний | давньосхі́дним | давньосхі́дною | давньосхі́дним | давньосхі́дними |
місцевий | на/у давньосхі́дному, давньосхі́днім | на/у давньосхі́дній | на/у давньосхі́дному, давньосхі́днім | на/у давньосхі́дних |