да́ктиле-хореї́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | да́ктиле-хореї́чний | да́ктиле-хореї́чна | да́ктиле-хореї́чне | да́ктиле-хореї́чні |
родовий | да́ктиле-хореї́чного | да́ктиле-хореї́чної | да́ктиле-хореї́чного | да́ктиле-хореї́чних |
давальний | да́ктиле-хореї́чному | да́ктиле-хореї́чній | да́ктиле-хореї́чному | да́ктиле-хореї́чним |
знахідний | да́ктиле-хореї́чний | да́ктиле-хореї́чну | да́ктиле-хореї́чне | да́ктиле-хореї́чні |
орудний | да́ктиле-хореї́чним | да́ктиле-хореї́чною | да́ктиле-хореї́чним | да́ктиле-хореї́чними |
місцевий | на/у да́ктиле-хореї́чному, да́ктиле-хореї́чнім | на/у да́ктиле-хореї́чній | на/у да́ктиле-хореї́чному, да́ктиле-хореї́чнім | на/у да́ктиле-хореї́чних |