дактилі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дактилі́чний | дактилі́чна | дактилі́чне | дактилі́чні |
родовий | дактилі́чного | дактилі́чної | дактилі́чного | дактилі́чних |
давальний | дактилі́чному | дактилі́чній | дактилі́чному | дактилі́чним |
знахідний | дактилі́чний | дактилі́чну | дактилі́чне | дактилі́чні |
орудний | дактилі́чним | дактилі́чною | дактилі́чним | дактилі́чними |
місцевий | на/у дактилі́чному, дактилі́чнім | на/у дактилі́чній | на/у дактилі́чному, дактилі́чнім | на/у дактилі́чних |