даі́шник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | даі́шник | даі́шники |
родовий | даі́шника | даі́шників |
давальний | даі́шникові, даі́шнику | даі́шникам |
знахідний | даі́шника | даі́шників |
орудний | даі́шником | даі́шниками |
місцевий | на/у даі́шникові, даі́шнику | на/у даі́шниках |
кличний | даі́шнику | даі́шники |
[розм.] |