| двоколе́сий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоколе́сий | двоколе́са | двоколе́се | двоколе́сі |
| родовий | двоколе́сого | двоколе́сої | двоколе́сого | двоколе́сих |
| давальний | двоколе́сому | двоколе́сій | двоколе́сому | двоколе́сим |
| знахідний | двоколе́сий, двоколе́сого | двоколе́су | двоколе́се | двоколе́сі, двоколе́сих |
| орудний | двоколе́сим | двоколе́сою | двоколе́сим | двоколе́сими |
| місцевий | на/у двоколе́сому, двоколе́сім | на/у двоколе́сій | на/у двоколе́сому, двоколе́сім | на/у двоколе́сих |