| двоо́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоо́кий | двоо́ка | двоо́ке | двоо́кі |
| родовий | двоо́кого | двоо́кої | двоо́кого | двоо́ких |
| давальний | двоо́кому | двоо́кій | двоо́кому | двоо́ким |
| знахідний | двоо́кого, двоо́кий | двоо́ку | двоо́ке | двоо́ких, двоо́кі |
| орудний | двоо́ким | двоо́кою | двоо́ким | двоо́кими |
| місцевий | на/у двоо́кому, двоо́кім | на/у двоо́кій | на/у двоо́кому, двоо́кім | на/у двоо́ких |