дворе́цький – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дворе́цький | дворе́цькі |
родовий | дворе́цького | дворе́цьких |
давальний | дворе́цькому | дворе́цьким |
знахідний | дворе́цького | дворе́цьких |
орудний | дворе́цьким | дворе́цькими |
місцевий | на/у дворе́цькому, дворе́цькім | на/у дворе́цьких |
кличний | дворе́цький | дворе́цькі |
[іст.] |