| двосі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двосі́чний | двосі́чна | двосі́чне | двосі́чні |
| родовий | двосі́чного | двосі́чної | двосі́чного | двосі́чних |
| давальний | двосі́чному | двосі́чній | двосі́чному | двосі́чним |
| знахідний | двосі́чний | двосі́чну | двосі́чне | двосі́чні |
| орудний | двосі́чним | двосі́чною | двосі́чним | двосі́чними |
| місцевий | на/у двосі́чному, двосі́чнім | на/у двосі́чній | на/у двосі́чному, двосі́чнім | на/у двосі́чних |