| двоточкови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоточкови́й | двоточкова́ | двоточкове́ | двоточкові́ |
| родовий | двоточково́го | двоточково́ї | двоточково́го | двоточкови́х |
| давальний | двоточково́му | двоточкові́й | двоточково́му | двоточкови́м |
| знахідний | двоточкови́й | двоточкову́ | двоточкове́ | двоточкові́ |
| орудний | двоточкови́м | двоточково́ю | двоточкови́м | двоточкови́ми |
| місцевий | на/у двоточково́му, двоточкові́м | на/у двоточкові́й | на/у двоточково́му, двоточкові́м | на/у двоточкови́х |