| двоязи́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоязи́кий | двоязи́ка | двоязи́ке | двоязи́кі |
| родовий | двоязи́кого | двоязи́кої | двоязи́кого | двоязи́ких |
| давальний | двоязи́кому | двоязи́кій | двоязи́кому | двоязи́ким |
| знахідний | двоязи́кий, двоязи́кого | двоязи́ку | двоязи́ке | двоязи́кі, двоязи́ких |
| орудний | двоязи́ким | двоязи́кою | двоязи́ким | двоязи́кими |
| місцевий | на/у двоязи́кому, двоязи́кім | на/у двоязи́кій | на/у двоязи́кому, двоязи́кім | на/у двоязи́ких |