| | | | |
| девастаці́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | девастаці́йний | девастаці́йна | девастаці́йне | девастаці́йні |
| родовий | девастаці́йного | девастаці́йної | девастаці́йного | девастаці́йних |
| давальний | девастаці́йному | девастаці́йній | девастаці́йному | девастаці́йним |
| знахідний | девастаці́йний, девастаці́йного | девастаці́йну | девастаці́йне | девастаці́йні, девастаці́йних |
| орудний | девастаці́йним | девастаці́йною | девастаці́йним | девастаці́йними |
| місцевий | на/у девастаці́йному, девастаці́йнім | на/у девастаці́йній | на/у девастаці́йному, девастаці́йнім | на/у девастаці́йних |
