дев’ятирі́чний – прикметник | ||||
(9-рі”чний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дев’ятирі́чний | дев’ятирі́чна | дев’ятирі́чне | дев’ятирі́чні |
родовий | дев’ятирі́чного | дев’ятирі́чної | дев’ятирі́чного | дев’ятирі́чних |
давальний | дев’ятирі́чному | дев’ятирі́чній | дев’ятирі́чному | дев’ятирі́чним |
знахідний | дев’ятирі́чний, дев’ятирі́чного | дев’ятирі́чну | дев’ятирі́чне | дев’ятирі́чні, дев’ятирі́чних |
орудний | дев’ятирі́чним | дев’ятирі́чною | дев’ятирі́чним | дев’ятирі́чними |
місцевий | на/у дев’ятирі́чному, дев’ятирі́чнім | на/у дев’ятирі́чній | на/у дев’ятирі́чному, дев’ятирі́чнім | на/у дев’ятирі́чних |