| | |
| деквантува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деквантува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | декванту́ймо |
| 2 особа | декванту́й | декванту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деквантува́тиму | деквантува́тимемо, деквантува́тимем |
| 2 особа | деквантува́тимеш | деквантува́тимете |
| 3 особа | деквантува́тиме | деквантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | декванту́ю | декванту́ємо, декванту́єм |
| 2 особа | декванту́єш | декванту́єте |
| 3 особа | декванту́є | декванту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| декванту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деквантува́в | деквантува́ли |
| жін. р. | деквантува́ла |
| сер. р. | деквантува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| декванто́ваний |
| Безособова форма |
| декванто́вано |
| Дієприслівник |
| деквантува́вши |