| | |
| деколонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деколонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деколонізу́ймо |
| 2 особа | деколонізу́й | деколонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деколонізува́тиму | деколонізува́тимемо, деколонізува́тимем |
| 2 особа | деколонізува́тимеш | деколонізува́тимете |
| 3 особа | деколонізува́тиме | деколонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деколонізу́ю | деколонізу́ємо, деколонізу́єм |
| 2 особа | деколонізу́єш | деколонізу́єте |
| 3 особа | деколонізу́є | деколонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деколонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деколонізува́в | деколонізува́ли |
| жін. р. | деколонізува́ла |
| сер. р. | деколонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деколонізо́ваний |
| Безособова форма |
| деколонізо́вано |
| Дієприслівник |
| деколонізува́вши |
