| | |
| декольтува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | декольтува́тися, декольтува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | декольту́ймося, декольту́ймось |
| 2 особа | декольту́йся, декольту́йсь | декольту́йтеся, декольту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | декольтува́тимуся, декольтува́тимусь | декольтува́тимемося, декольтува́тимемось, декольтува́тимемся |
| 2 особа | декольтува́тимешся | декольтува́тиметеся, декольтува́тиметесь |
| 3 особа | декольтува́тиметься | декольтува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | декольту́юся, декольту́юсь | декольту́ємося, декольту́ємось, декольту́ємся |
| 2 особа | декольту́єшся | декольту́єтеся, декольту́єтесь |
| 3 особа | декольту́ється | декольту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| декольту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | декольтува́вся, декольтува́всь | декольтува́лися, декольтува́лись |
| жін. р. | декольтува́лася, декольтува́лась |
| сер. р. | декольтува́лося, декольтува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| декольтува́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
