| | |
| денервува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (нервуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | денервува́тися, денервува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | денерву́ймося, денерву́ймось |
| 2 особа | денерву́йся, денерву́йсь | денерву́йтеся, денерву́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | денервува́тимуся, денервува́тимусь | денервува́тимемося, денервува́тимемось, денервува́тимемся |
| 2 особа | денервува́тимешся | денервува́тиметеся, денервува́тиметесь |
| 3 особа | денервува́тиметься | денервува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | денерву́юся, денерву́юсь | денерву́ємося, денерву́ємось, денерву́ємся |
| 2 особа | денерву́єшся | денерву́єтеся, денерву́єтесь |
| 3 особа | денерву́ється | денерву́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| денерву́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | денервува́вся, денервува́всь | денервува́лися, денервува́лись |
| жін. р. | денервува́лася, денервува́лась |
| сер. р. | денервува́лося, денервува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| денервува́вшись |
| | |
| [діал.] | | |
