| | |
| депортува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | депортува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | депорту́ймо |
| 2 особа | депорту́й | депорту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | депортува́тиму | депортува́тимемо, депортува́тимем |
| 2 особа | депортува́тимеш | депортува́тимете |
| 3 особа | депортува́тиме | депортува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | депорту́ю | депорту́ємо, депорту́єм |
| 2 особа | депорту́єш | депорту́єте |
| 3 особа | депорту́є | депорту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| депорту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | депортува́в | депортува́ли |
| жін. р. | депортува́ла |
| сер. р. | депортува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| депорто́ваний |
| Безособова форма |
| депорто́вано |
| Дієприслівник |
| депортува́вши |
