| | |
| деінсталюва́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деінсталюва́тися, деінсталюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | деінсталюва́тиметься | деінсталюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | деінсталю́ється | деінсталю́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деінсталю́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деінсталюва́вся, деінсталюва́всь | деінсталюва́лися, деінсталюва́лись |
| жін. р. | деінсталюва́лася, деінсталюва́лась |
| сер. р. | деінсталюва́лося, деінсталюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| деінсталюва́вшись |
