| дзвони́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дзвони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дзвоні́мо, дзвоні́м | |
| 2 особа | дзвони́ | дзвоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дзвони́тиму | дзвони́тимемо, дзвони́тимем |
| 2 особа | дзвони́тимеш | дзвони́тимете |
| 3 особа | дзвони́тиме | дзвони́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дзвоню́ | дзво́нимо, дзво́ним |
| 2 особа | дзво́ниш | дзво́ните |
| 3 особа | дзво́нить | дзво́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дзво́нячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дзвони́в | дзвони́ли |
| жін. р. | дзвони́ла | |
| сер. р. | дзвони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дзвони́вши | ||