| | |
| дзеленча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дзеленча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дзеленчі́мо, дзеленчі́м |
| 2 особа | дзеленчи́ | дзеленчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дзеленча́тиму | дзеленча́тимемо, дзеленча́тимем |
| 2 особа | дзеленча́тимеш | дзеленча́тимете |
| 3 особа | дзеленча́тиме | дзеленча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дзеленчу́ | дзеленчимо́, дзеленчи́м |
| 2 особа | дзеленчи́ш | дзеленчите́ |
| 3 особа | дзеленчи́ть | дзеленча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дзеленчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дзеленча́в | дзеленча́ли |
| жін. р. | дзеленча́ла |
| сер. р. | дзеленча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дзеленча́вши |
