| дзумі́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (дзижчати) | ||
| Інфінітив | дзумі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дзумі́тиме | дзумі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дзуми́ть | дзумля́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дзумлячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дзумі́в | дзумі́ли |
| жін. р. | дзумі́ла | |
| сер. р. | дзумі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дзумі́вши | ||
| [розм.] | ||