| | | | |
| димовідві́дни́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | димовідві́дни́й | димовідві́дна́ | димовідві́дне́ | димовідві́дні́ |
| родовий | димовідві́дно́го | димовідві́дно́ї | димовідві́дно́го | димовідві́дни́х |
| давальний | димовідві́дно́му | димовідві́дні́й | димовідві́дно́му | димовідві́дни́м |
| знахідний | димовідві́дни́й | димовідві́дну́ | димовідві́дне́ | димовідві́дні́ |
| орудний | димовідві́дни́м | димовідві́дно́ю | димовідві́дни́м | димовідві́дни́ми |
| місцевий | на/у димовідві́дно́му, димовідві́дні́м | на/у димовідві́дні́й | на/у димовідві́дно́му, димовідві́дні́м | на/у димовідві́дни́х |
