| | | | |
| димопрові́дний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | димопрові́дний | димопрові́дна | димопрові́дне | димопрові́дні |
| родовий | димопрові́дного | димопрові́дної | димопрові́дного | димопрові́дних |
| давальний | димопрові́дному | димопрові́дній | димопрові́дному | димопрові́дним |
| знахідний | димопрові́дний | димопрові́дну | димопрові́дне | димопрові́дні |
| орудний | димопрові́дним | димопрові́дною | димопрові́дним | димопрові́дними |
| місцевий | на/у димопрові́дному, димопрові́днім | на/у димопрові́дній | на/у димопрові́дному, димопрові́днім | на/у димопрові́дних |
