| | |
| димува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | димува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | диму́ймо |
| 2 особа | диму́й | диму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | димува́тиму | димува́тимемо, димува́тимем |
| 2 особа | димува́тимеш | димува́тимете |
| 3 особа | димува́тиме | димува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | диму́ю | диму́ємо, диму́єм |
| 2 особа | диму́єш | диму́єте |
| 3 особа | диму́є | диму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| диму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | димува́в | димува́ли |
| жін. р. | димува́ла |
| сер. р. | димува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| димува́вши |
| | |
| [розм.] | | |
