| димі́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | димі́тися, димі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | димі́тиметься | димі́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дими́ться | димля́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| димлячи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | димі́вся, димі́всь | димі́лися, димі́лись |
| жін. р. | димі́лася, димі́лась | |
| сер. р. | димі́лося, димі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| димі́вшись | ||