| | |
| дискваліфікува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дискваліфікува́тися, дискваліфікува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дискваліфіку́ймося, дискваліфіку́ймось |
| 2 особа | дискваліфіку́йся, дискваліфіку́йсь | дискваліфіку́йтеся, дискваліфіку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дискваліфікува́тимуся, дискваліфікува́тимусь | дискваліфікува́тимемося, дискваліфікува́тимемось, дискваліфікува́тимемся |
| 2 особа | дискваліфікува́тимешся | дискваліфікува́тиметеся, дискваліфікува́тиметесь |
| 3 особа | дискваліфікува́тиметься | дискваліфікува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | дискваліфіку́юся, дискваліфіку́юсь | дискваліфіку́ємося, дискваліфіку́ємось, дискваліфіку́ємся |
| 2 особа | дискваліфіку́єшся | дискваліфіку́єтеся, дискваліфіку́єтесь |
| 3 особа | дискваліфіку́ється | дискваліфіку́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дискваліфіку́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дискваліфікува́вся, дискваліфікува́всь | дискваліфікува́лися, дискваліфікува́лись |
| жін. р. | дискваліфікува́лася, дискваліфікува́лась |
| сер. р. | дискваліфікува́лося, дискваліфікува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дискваліфікува́вшись |
