| | | | |
| добрози́чли́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | добрози́чли́вий | добрози́чли́ва | добрози́чли́ве | добрози́чли́ві |
| родовий | добрози́чли́вого | добрози́чли́вої | добрози́чли́вого | добрози́чли́вих |
| давальний | добрози́чли́вому | добрози́чли́вій | добрози́чли́вому | добрози́чли́вим |
| знахідний | добрози́чли́вий, добрози́чли́вого | добрози́чли́ву | добрози́чли́ве | добрози́чли́ві, добрози́чли́вих |
| орудний | добрози́чли́вим | добрози́чли́вою | добрози́чли́вим | добрози́чли́вими |
| місцевий | на/у добрози́чли́вому, добрози́чли́вім | на/у добрози́чли́вій | на/у добрози́чли́вому, добрози́чли́вім | на/у добрози́чли́вих |
