добрози́чли́виця – іменник жіночого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | добрози́чли́виця | добрози́чли́виці |
родовий | добрози́чли́виці | добрози́чли́виць |
давальний | добрози́чли́виці | добрози́чли́вицям |
знахідний | добрози́чли́вицю | добрози́чли́виць |
орудний | добрози́чли́вицею | добрози́чли́вицями |
місцевий | на/у добрози́чли́виці | на/у добрози́чли́вицях |
кличний | добрози́чли́вице | добрози́чли́виці |