добропристо́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | добропристо́йний | добропристо́йна | добропристо́йне | добропристо́йні |
родовий | добропристо́йного | добропристо́йної | добропристо́йного | добропристо́йних |
давальний | добропристо́йному | добропристо́йній | добропристо́йному | добропристо́йним |
знахідний | добропристо́йний, добропристо́йного | добропристо́йну | добропристо́йне | добропристо́йні, добропристо́йних |
орудний | добропристо́йним | добропристо́йною | добропристо́йним | добропристо́йними |
місцевий | на/у добропристо́йному, добропристо́йнім | на/у добропристо́йній | на/у добропристо́йному, добропристо́йнім | на/у добропристо́йних |