| | | | |
| добросо́вісний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | добросо́вісний | добросо́вісна | добросо́вісне | добросо́вісні |
| родовий | добросо́вісного | добросо́вісної | добросо́вісного | добросо́вісних |
| давальний | добросо́вісному | добросо́вісній | добросо́вісному | добросо́вісним |
| знахідний | добросо́вісний, добросо́вісного | добросо́вісну | добросо́вісне | добросо́вісні, добросо́вісних |
| орудний | добросо́вісним | добросо́вісною | добросо́вісним | добросо́вісними |
| місцевий | на/у добросо́вісному, добросо́віснім | на/у добросо́вісній | на/у добросо́вісному, добросо́віснім | на/у добросо́вісних |