| добротво́рець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | добротво́рець | добротво́рці |
| родовий | добротво́рця | добротво́рців |
| давальний | добротво́рцеві, добротво́рцю | добротво́рцям |
| знахідний | добротво́рця | добротво́рців |
| орудний | добротво́рцем | добротво́рцями |
| місцевий | на/у добротво́рцеві, добротво́рці, добротво́рцю | на/у добротво́рцях |
| кличний | добротво́рцю | добротво́рці |