доброчи́нниця – іменник жіночого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | доброчи́нниця | доброчи́нниці |
родовий | доброчи́нниці | доброчи́нниць |
давальний | доброчи́нниці | доброчи́нницям |
знахідний | доброчи́нницю | доброчи́нниць |
орудний | доброчи́нницею | доброчи́нницями |
місцевий | на/у доброчи́нниці | на/у доброчи́нницях |
кличний | доброчи́ннице | доброчи́нниці |