| добруко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | добруко́ваний | добруко́вана | добруко́ване | добруко́вані |
| родовий | добруко́ваного | добруко́ваної | добруко́ваного | добруко́ваних |
| давальний | добруко́ваному | добруко́ваній | добруко́ваному | добруко́ваним |
| знахідний | добруко́ваний, добруко́ваного | добруко́вану | добруко́ване | добруко́вані, добруко́ваних |
| орудний | добруко́ваним | добруко́ваною | добруко́ваним | добруко́ваними |
| місцевий | на/у добруко́ваному, добруко́ванім | на/у добруко́ваній | на/у добруко́ваному, добруко́ванім | на/у добруко́ваних |