| доволокти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | доволокти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доволочі́мо, доволочі́м | |
| 2 особа | доволочи́ | доволочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доволочу́ | доволо́чемо, доволо́чем |
| 2 особа | доволо́чеш | доволо́чете |
| 3 особа | доволо́че | доволо́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доволі́к | доволокли́ |
| жін.р. | доволокла́ | |
| сер.р. | доволокло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| доволо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| доволо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| доволі́кши | ||