| | |
| дога́дуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дога́дуватися, дога́дуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дога́дуймося, дога́дуймось |
| 2 особа | дога́дуйся, дога́дуйсь | дога́дуйтеся, дога́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дога́дуватимуся, дога́дуватимусь | дога́дуватимемося, дога́дуватимемось, дога́дуватимемся |
| 2 особа | дога́дуватимешся | дога́дуватиметеся, дога́дуватиметесь |
| 3 особа | дога́дуватиметься | дога́дуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дога́дуюся, дога́дуюсь | дога́дуємося, дога́дуємось, дога́дуємся |
| 2 особа | дога́дуєшся | дога́дуєтеся, дога́дуєтесь |
| 3 особа | дога́дується | дога́дуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дога́дуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дога́дувався, дога́дувавсь | дога́дувалися, дога́дувались |
| жін. р. | дога́дувалася, дога́дувалась |
| сер. р. | дога́дувалося, дога́дувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дога́дувавшись |
