| | | | |
| догарто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | догарто́ваний | догарто́вана | догарто́ване | догарто́вані |
| родовий | догарто́ваного | догарто́ваної | догарто́ваного | догарто́ваних |
| давальний | догарто́ваному | догарто́ваній | догарто́ваному | догарто́ваним |
| знахідний | догарто́ваний, догарто́ваного | догарто́вану | догарто́ване | догарто́вані, догарто́ваних |
| орудний | догарто́ваним | догарто́ваною | догарто́ваним | догарто́ваними |
| місцевий | на/у догарто́ваному, догарто́ванім | на/у догарто́ваній | на/у догарто́ваному, догарто́ванім | на/у догарто́ваних |
