догвинти́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | догвинти́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | догвинті́мо, догвинті́м | |
2 особа | догвинти́ | догвинті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | догвинчу́ | догвинтимо́, догвинти́м |
2 особа | догвинти́ш | догвинтите́ |
3 особа | догвинти́ть | догвинтя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | догвинти́в | догвинти́ли |
жін.р. | догвинти́ла | |
сер.р. | догвинти́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
догви́нчений | ||
Безособова форма | ||
догви́нчено | ||
Дієприслівник | ||
догвинти́вши |