| | |
| догодува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | догодува́тися, догодува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | догоду́ймося, догоду́ймось |
| 2 особа | догоду́йся, догоду́йсь | догоду́йтеся, догоду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догоду́юся, догоду́юсь | догоду́ємося, догоду́ємось, догоду́ємся |
| 2 особа | догоду́єшся | догоду́єтеся, догоду́єтесь |
| 3 особа | догоду́ється | догоду́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | догодува́вся, догодува́всь | догодува́лися, догодува́лись |
| жін.р. | догодува́лася, догодува́лась |
| сер.р. | догодува́лося, догодува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| догодува́вшись |
