| | |
| догука́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | догука́тися, догука́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | догука́ймося, догука́ймось |
| 2 особа | догука́йся, догука́йсь | догука́йтеся, догука́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | догука́юся, догука́юсь | догука́ємося, догука́ємось, догука́ємся |
| 2 особа | догука́єшся | догука́єтеся, догука́єтесь |
| 3 особа | догука́ється | догука́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | догука́вся, догука́всь | догука́лися, догука́лись |
| жін.р. | догука́лася, догука́лась |
| сер.р. | догука́лося, догука́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| догука́вшись |
